Кривой Рог > Писатели и поэты > Шевчук Иван Евгеньевич > Чому плачуть верби? | Писатели и поэты Кривого Рога - 1775.dp.ua
Ой, у полі при дорозі
Верба сумувала,
Як іде хтось по дорозі,
То завжди питала:
"Ой, скажіть мені, будь ласка,
Шановані люди,
Чи не чули ви від кого,
Де леґінь мій блуде?
Може в лісі заблукав він,
Може застудився.
Може десь під Кривим Рогом
В Інгульці втопився?"
Лиш втішає вербу вітер
З нею розмовляє,
Про козака молодого
Нічого не знає.
Пролітав він понад лісом
І в ріку дивився,
Але з славним козаченьком
Ніде не зустрівся.
Розпустила верба коси,
Більше зажурилась
І на землю по листочках
Сльоза покотилась.
Стоїть, плаче бідолашна,
Гірко собі тужить;
"Коли стрінусь з нареченим?
Коли приголубить?"
А на небі місяченько
Між зірками ходить.
І до них верба звернулась
Й жалібненько мовить:
"Ой, ти місяць-місяченько
Та яскраві зорі,
Чи не бачили Івана?
Де тепер він ходить?
Може зранений у полі
Тихо помирає,
А над ним високо в небі
Чорний птах кружляє?"
Не сказав нічого місяць,
Зорі промовчали,
А верба ще більше тужить
В сльозах промовляє:
"Ой Іваночку, Іване.
Де тепер ти будеш!?
Чом свою Оксану любу
Знов не приголубиш?
Я тебе сім літ чекала,
Сім літ виглядала.
А тепер у тому полі
Я вербою стала."


Добавить комментарий
Ваше имя:
Введите код:
Комментарий:

Вы творческий человек?
У Вас есть собственные стихи или проза?
Вы имеете отношение к нашему городу - Кривому Рогу?
Мы будем рады абсолютно бесплатно опубликовать Ваше творчество в текущем разделе.
Для этого нужно просто написать нам.