Кривой Рог > Писатели и поэты > Грес Анатолий Петрович > Зайва краплина | Писатели и поэты Кривого Рога - 1775.dp.ua
Гумореска

Для мене кожен візит у поліклініку гірше печеної редьки. Не встигнеш як слід чхнути, а тебе – на консиліуми, аналізи, рентгени. Он, днями, кума моя з порізаним пальцем до хірурга побігла. А їй – так ввічливо: “Завертайте, жіночко, оглоблі. Раніш, ніж підете на рентген, загляньте до гінеколога, а разом – і до стоматолога. Повірте, ваш порізаний пальчик нікуди не подінеться...”.
А якщо вже ні з сього, ні з того до вітру зачастили, справи ваші зовсім кепські: карточку доти шукатимуть, поки всі оті негаразди самі не вляжуться.
Оце й я, раніш, ніж наважитись, довго розмірковував. Та хвороба – не свій брат, а лікарняні на дорозі не валяються. Отож повісив носа та й поплентав у лікарню. А що з того вийшло – судіть самі.
Кремезний бородань у несвіжому халаті довгенько вертів у руках мою картку. Мов породистий пес, принюхувався до неї, плямкав величезними губами. Зрештою невдоволено, запитав:
– Що це у вас за прізвище таке? Єврейське чи німецьке? І взагалі: ви здєшній, чи... звідкись?
На “мудре” запитання ескулапа я відповів довгим і надсадним кашлем.
– Звичайнісінька інфлюенца, – з якоюсь незрозумілою радістю повідомив, не оглядаючи мене, лікар. – От тобі, голубе, лікар-няний, післязавтра, як у тій пісні співається: в етом мєстє, в той же час. А за ліки – вибачайте. Вони там, на заході, з своєю гумані-тарною допомогою, мабуть, заснули. Дорогу до аптеки доведеть-ся на рік-другий забути. Але не вішайте носа, Дубоносенко! Поганий би я був лікар, коли б не давав цінних порад. Ти, голубе, у народну медицину віриш? Нічого, повіриш. Для початку – один маловідомий і, як кажуть, тільки для вас, рецепт. Горілка... те-те-те... вибачаюсь, самогон у домі, сподіваюсь, знайдеться? Так от, наповнюєте гранчака по самісінькі вінця...
Часто ковтаючи слину, лікар на якусь мить змовк. Руки його дрібно затремтіли, очі спалахнули мерехтливими вогниками. Погляд став відчуженим, блукаючим. Потім як гаркне:
– Випив?!! Те-те-те... вибачаюсь, наповнив? Тепер кидай туди дві розтерті в кашу голівки часнику і став на видному місці. На-стоювати треба днів зо три, не менше. А вже потім, – бородань енергійно плеснув і потер долоні, – потім можеш і курс лікування розпочинати. Головне тут, хочу тебе, голубе, попередити, ні в якому разі не передозувати. Наслідки можуть бути найнесподіва-ніші, адже ліки, сам розумієш, з розряду сильнодіючих. А оскільки настойка на горіл... бе-бе-бе, вибачаюсь, на перваку, то і вживати її слід тільки унутрь. Увесь секрет, скажу тобі, – як вживати. Народна медицина – справа серйозна. Берете по одній, –ви чуєте? – по одній краплиночці і – на самісінький кінчик язика. По одній тричі на день. Курс лікування – рівно десять днів. От побачите, не те що грип, а й усі інші болячки як рукою зніме. Ідіть. ідіть, Грабонос... бе-бе-бе... вибачаюсь, Дубоносенко. Ідіть лікуйтесь.
З таким рецептом ноги самі несли мене додому. По дорозі силкуюсь пригадати, де в останній раз дружина самогон ховала. Спробуй їй, клятій бабі, втовкмачити, що грип сьогодні без “зеленого змія” аж ніяк не виліковується. А варто буде про пораду лікаря заїкнутись – засміє вража жінка. І мене, і лікаря проклене.
Та цього разу поталанило. Дружини вдома не було, а бутлець, якого моя зміюка додумалась у випотрошений телевізор всунути, знайшов відразу. Товчу швиденько часник, кидаю в склянку, і вщерть заливаю перваком. Мов заворожений вдивляюсь в еліксир здоров’я, невтішні думки так і снують, так і нишпорять в закутках стомленої свідомості. Три дні! Тільки той бородатий аспид міг таке придумати. А якщо перерахувати на години? А скільки-то набереться хвилин?! От телепень, чому не запитав бородатого, чи не прискорить дозрівання еліксиру постійне помішування. Можливо, тоді вже завтра можна було б... Але рішуче відігнав від себе підступні помисли і з думкою “хіба я не справжній мужчина” влігся спати.
Наступного дня, коли кашель, здавалося, доконав би й слона, разів з двадцять підходив до чародійних ліків. Дивився суміш на світло, принюхувався до неї, скоса поглядав на годинника. Час, як на зло, йшов так повільно, що хотілось чимось брязнути по стрілках. Коли ж щаслива хвилина нарешті настала і перша життєдайна краплина розтанула на кінчику язика, інфлюенца відразу почала відступати.
Та вже на п’ятий день лікування у мене чомусь затремтіли руки, засіпалась ліва вія. Дружина все частіше кидала у мій бік підозріло-стурбовані погляди. А я тільки дивувався; чому ото по підвіконню, де стояв заповітний гранчак, все частіше з’являлись маленькі, хвостаті, з ратицями чоловічки й нахабно зазирали до склянки? Згодом це і мене насторожило. Щоправда, я вже десь чув про очевидне і нібито неймовірне. Виявляється, найкращі ліки можуть подіяти у протилежному від очікуваного напрямку. Проковтнули ви, скажімо, кілька таблеток аспірину, але темпе-ратура від того не тільки не падає, а навпаки – повзе вгору, або прийняли від тиску якусь імпортну новинку, а він, клятий, підскакує іще вище.
Роздумуючи над неймовірним, продовжував дивуватись: були ж і не такі часи! Майже кожної неділі ми з швагром брали по пляшечці “Московської”, а то й по бутлецю “домашньої” і на природу. Іноді й за добавкою бігали. І хоч часто нас оточували чагарники, болотця й болота, помічати хвостатих ніколи не доводилось. А тут... якісь лічені краплини!..
Здається, на дев’ятий день, коли еліксиру зменшилось рівно на двадцять вісім крапель (по правді сказати, я таки прийняв серед ночі одну зайву), від грипу й сліду не лишилось. Але, мабуть, від того, що я таки трішки передозував, наступного дня до нашого будинку підкотила “швидка”. У квартиру увірвались три богатирі у білих халатах, оточили ліжко, на якому я ловив хвостатих чоловічків, і з криком: “Ми тобі накапаємо! Ми тебе заспокоїмо!” заломили мені руки та й потягли у машину.
З психушки виписали місяців через п’ять. Кажуть, був стрес, чи якась невідома іще медицині гарячка. Та воно, як розібратись, і не дивно. Бо яка ж, скажіть, нормальна душа отаке витримає?! Цілих десять діб!.. Три рази на день, на самісінький кінчик язика і – лише по одній краплині!.. Ні, бородань у своїй пораді чогось не врахував. Он кум мій, Павло, коли грип підхопив, зовсім по- іншому лікувався. Якщо вірити, а я кумові завжди вірю, то на склянку первака він брав по ложці солі й перцю. А головне – з еліксиром одним ковтком розправлявся. І – як з гуся вода: ні тобі стресів, ні гарячок. Я знав, що народна медицина – справа серйозна. Але, щоб отак, від однієї зайвої краплини? Не знаю, не знаю...


Добавить комментарий
Ваше имя:
Введите код:
Комментарий:

А сынов все несут...А ти думай... думай...А вже котра осінь
Афганская аллеяАфганский вальсАллея света
БальзамБежит рекаБелая сирень
Без названияБеззаперечна істинаБілі тумани
Білий танецьБуянБуян
Было счастьеБыть может, не желтые листьяЧаклунка
Час каміння збиратиЧас проб'єЧервоні сльози
Четверта заметільЧетвертая метельЧетвертая метель
Чи то доля?..Чи залишимось кріпаками?..Чорна помста
Чорні тюльпаниЧорний снігЧто рассказать тебе, родимый?..
Цикламенні доліЦінуймо вчасноЦветы и звёзды
Цвіт калиниДарунок від БогаДе моя родина?
Девочка, девушка, женщинаДіти наші, дітиДжерело кохання
До тебеДомашние музеиДорога до раю
ДругуДума про КобзаряДва крила душі моєї
Є, що тілом...ЭхоЕще одно слово
Есть только жизньФотографияФрески пам’яті
Гірка спадщинаГитара и яГлаза
Глазами простого украинцаГоды, годыГорицвет
Хіба я винен?..Химеры счастьяХобі
Хто кого врятував...Хто кого врятував...Хвилини мовчання
И только ночьюІду до ТарасаІстина
Из неизведанного мираЖеланиеЖелания
Життя втомилоЖорстоке милосердяК юбилею
Кажется, вчераКак будто-бы вчераКак солнце
КайфКазка про Добре Серце, Мудру Голову та ЯзикКазка про Добро і Зло
Казка про ДолюКазка про ДолюКазка про Душу і Тіло
Казка про Душу і ТілоКазка про Гріхи і ПрощенняКазка про Життя або Полюби Смерть свою
Казка про любов і ненавистьКазка про молодість і старістьКазка про Память та Безпамятство
Казка про Правду-Справедливість та КривдуКазка про РічкуКазка про річку
Казка про Розум, Пам’ять та Безпам’ятствоКазка про ЩастяКазка про Сонце, Землю та Місяць
Казка про Сонце, Землю та МісяцьКазка про совістьКінь і свиня (байка)
Коли прийде мій часКоли прийде остання митьКолись...
КолокольчикКури не винніКузьмине болото
Кузнецовський вальсКвіти посаджуКвіти запізнілі
Ласкаво запрошуємоЛебеді біліЛебідь, Рак і Щука (байка)
ЛекарстваЛинуть хмариЛисочка
Літа моїЛысочка (из книги "Преданные")Любимой
ЛюблюЛюдці і горобціМелодия одиночества(Из книги "Преданные")
Мелодия одиночества(Из книги "Преданные")Мелодія самотностіМене не в силі полюбити ти
Мені однаковоМертві бджолиМи для жінок... або гірка істина
Ми скоро підемоМіжсезонняМісто над стиром
Мне бы спеть о судьбеМоє полеМожет из сказки
МолитваМостыМой стих
Моїй земній зоріМужчины не плачутНа дереві, на дубочку
На побачення (Оповідання)На руинахНа свидание (из книги "Преданные")
На вечном постуНачало началНад обрієм
Над самотнім кленомНароде мійНас так мало осталось
Настане часНавчітьНе бойтесь, вас не потревожу
Не бросайте на ветер словаНе хлібом єдинимНе люблю
Не оставляй меня!Не пнусь ни в корифеї, ніНе про себе тільки
Не распрощатьсяНе сбывшееся завещаниеНе учите нас жить
Не забули б...Не забывайте!Негрибные дожди
НеизбывностьНелиньНемеркнущие звезды
Неньчин рушникНеньчина пісняНепрохана - некликана...
Неужели так мало осталосьНевідомістьНічна пригода
НікаНика из книги "Преданные"Ніка (Оповідання-реквієм)
Низький уклінО, человечки!..О, камни!..
О спорт, ти -- світ!Ода чаюОдній земній зорі
ОксанаОсь і друге крило...Осеніє
Отак живуОтцвела сиреньОй, не вмирай, клене
Ой, не втихає...ПамятьПамяті Євгена Журавського
Памяти сина ІгоряПерезарядивПетро - Голуб
Підкови щастяПісня про ДніпроПісня про Кривий Ріг
Піймати карасяПламя и пепелПлетью по сердцу
По ком это колокол?..По воле совестиПобачення з поліссям
ПочудилосьПодамся в артистиПодих незримої тіні
Подорож у життяПокаяниеПоліська легенда
ПолісяночкаПонад стиромПора, пора
ПорозумілисьПоследний подарокПосох
ПоспішаймоПостріли в себеПостріли в себе
Повідай, сину...ПраведникамПравнучці Олі на перші роковини
Превыше клятвыПро розумПроснись!
Прости за всёПростити не зможеРано списывать
Роки молодіРоман без продолженияРоса и солнце
Розумні дітиСе ля віСемейные альбомы
Серце матеріЩастяСхилилися верби
Сирота-тополяСкит и храмСлед
СловаСмутокСніг
Снова падают пистьяСобратьям по перуСолодкі сльози
СонСпадщинаСповідь
Стежка до серцяСударка и женаСвіте мій
Світе мій яснийСвята земляСын
Такая зимаТам брат брату не мститТатьянам
Тэдиум витэТеньТи – одна
Тисячоліття третьогоТолько бы вместеТретий тост
Троянда і шипшинаТроянди для ДіаниУ широкім полі
Уходит в прошлое войнаУкраїнці мої, українціУкраїнське село
Усім усіхВальс юностиВчора було літечко
Вечная юностьВелкам, о Евро!Вельможе
ВетерВетеранамВезе ж людям!
ВідпочиньВіє вітер в поліВийди, доню, у зоряну ніч
Вже котрий рік?..Владыки вечностиВогонь вогнем...
Восьмидесятые ХХ-го столетьяВот почему вздыхали горыВремена года
Все чаще слезыВсе попередуВсе простят
Высшая наградаЯ до вас повернусьЯ жить устал...
Я посилаю тобіЯ уйдуЯкось рано-раненько
За роки довгого життяЗа себяЗагадковий феномен
Загнанной лошадьюЗагублена красаЗакон для всіх
Законний господар або ж Ну й нахаба!ЗавистьЗайва краплина
Зеркало душиЗіркиЗнал я женщин
Золота рибкаЗоря моя вже впалаЗупиниться серце
Вы творческий человек?
У Вас есть собственные стихи или проза?
Вы имеете отношение к нашему городу - Кривому Рогу?
Мы будем рады абсолютно бесплатно опубликовать Ваше творчество в текущем разделе.
Для этого нужно просто написать нам.