Кривой Рог > Писатели и поэты > Грес Анатолий Петрович > Казка про Душу і Тіло | Писатели и поэты Кривого Рога - 1775.dp.ua
«несправедливості». Ось тепер, коли ти у повному розквіті сил, коли ще зовсім молоде і неймовірно красиве, коли виграєш сталевими м’язами, сяєш веселою посмішкою, коли так гаряче себе любиш, світишся бадьорістю й радістю, тепер тебе усі помічають, поважають, приділяють увагу. Тепер тебе теж люблять. Та повір, пролетять декілька десятків років, і навіть ти себе не впізнаєш. Поміж красивих молодих Тіл замість тебе дибатиме згорблена, посивіла, зі зморшками на обличчі, слабка людина. А ти, її зношене, дрябле, непривабливе Тіло, відчуватимеш не бадьорість, не радість, не жагу до життя, а нестерпний біль. Справжній біль у кожному своєму закутку. Та найдошкульніше тебе мучитиме думка, що колись красиве і дуже, ти тепер нікому не потрібне. Навіть саме собі! А останні роки такого існування здаватимуться тобі справжнісіньким пеклом.
-- Слухай, Душечко, -- неначе від зубного болю скривилось Тіло, -- а чи не досить лякати мене моїм майбутнім? І що це ти -- все про мене та про мене?! Мова ж у нас -- про тебе От і розповідай, як обіцяла. А то, бачте, повадилась лякати та погрожувати.
-- Гаразд. Давай -- про мене, оту, по-твоєму, вкрай обділену та принижену. От скажи мені, якщо знаєш, скільки похідних придумали люди від слова Душа? Мовчиш? Що ж, нагадаю лише деякі з них: душевність, душечка, душогрійка, душокорисний, душоприказник, душоспасіння. Гарні слова, що й казати. Але є, щоправда, і такі: душитель, задушливий, душогубство. А тепер скажи, скільки похідних від слова Тіло?
-- Будь ласка. Тілогрійка, тілесний… І… І…
-- І -- все. Чи не тому так мало, що ти бідніша від своєї Душі? Мене ж дивує інше. Вигадали люди два слова -- душогуб і тілоохоронець. Зверни увагу -- не тілогуб і душеохоронець, а навпаки. Чи не тому так вчинили, що, охороняючи своє дорогоцінне Тіло, вдовольняючи його забаганки і примхи, людина сама губить власну Душу! Не потрібен, виявляється, людині душеохоронець. Не потрібен, і все тут. А шкода! А даремно! Адже Душу можуть не тільки принизити, образити, вкрасти, а й скалічити і навіть вбити. Це ж усім відома незаперечна, абсолютна істина. Так, людина лише тоді людина, якщо ми з тобою разом, вкупі. Але дивні створіння ці люди. Приміром, усі свої три тисячі хвороб примудрились поділити на твої і мої. Твої, зрозуміло, назвали тілесними. А мої -- душевними. Лікарні окремі запровадили для твоїх, окремі -- для моїх хвороб. Отак нерозважливо поділили, а самі у віршах зізнаються
« … Болезней много, а Душа едина!
Она одна берет чужую боль.
В Душе свои и Мекка, и Медина.
Алмаз и сталь, и перец свой и соль…»

Як бачиш, взяти чужий біль ти, Тіло, не здатне. Таке під силу лише мені, людській Душі. Бо де ж таке видано, щоб Тілу, навіть чужому, було боляче, а Душа цього не відчувала?! Чи може пригадаєш бодай один випадок, коли мені болить, а тобі байдуже? Отож бо й воно. Не буває ні того, ні іншого. Бо ми, доки в живій людині, завжди єдині. Аж поки… Та про це -- потім, на останок.
Ти пишаєшся тим, що тебе люблять, тобою милуються, в тебе закохуються. А мене, мовляв, ніхто навіть не помічає. Воно ніби й так, але трішечки… не так. Люди не бачать мене очима, це правда. Не відчувають, як тебе, на дотик. Це -- теж так. Але вони бачать мене по-іншому. Бачать мене … у кожному твоєму, Тіло, вчинку. Кожен бачить мене своєю Душею. І яка у кого Душа, такою він мене у іншого й бачить.
-- Як це, яка у кого Душа, таким він себе, чи то пак, тебе бачить?
-- А отак. У однієї людини душа лагідна, не байдужа, співчутлива. Добра. У іншої ж -- навпаки: зачерствіла, жорстока, зла. Про це можна говорити без кінця. Тож я -- краще про себе. Ти кажеш, мене не помічають. А візьми людські почуття, що і народжуються, і вмирають в мені, у людській Душі. От, приміром, та ж таки любов. Що не говори, а народжується вона не в Тілі, як вважає більшість, а в мені. В людських Душах народжується. Та й любить людина не так Тілом, як Душею. А любов лише Тіла, то вже не любов. То скоріш за все -- тваринний інстинкт продовження роду. Вивітриться любов з людської Душі, і ніяка тоді вже тілесна любов і тілесна близькість людям не допоможе. Те ж саме -- й з іншими почуттями: відданістю, жалем, ненавистю. Скажу більше. Усе те, чого ти, грішне Тіло, досягло впродовж свого існування, усі твої неперевершені досягнення, успіхи, навіть твоя неповторна краса мають завдячувати одній мені, моїм душевним силам. Словом -- Душі!
-- Ота-а-кої! -- не втрималось Тіло, -- оце вперше чую, щоб моя безсмертна Душа отак відверто вихвалялась. Але, якщо це й справді так, як ти кажеш, то виходить, що не лише досягненнями, а й усіма своїми гріхами я маю завдячувати теж тільки тобі одній? Виходить… ти така ж грішна, як і я? Не випадково люди кажуть: «Прости, господи, його грішну Душу». Зрештою, і совість, про яку тут йшла мова, не в мені, а в тобі, Душечко, причаїлась
-- Ні, не зовсім так. Я лише посилаю Тілу різні сигнали. Ну, приміром, кажу йому: «Послухай, Тіло! Щоб людина розбагатіла, їй не обов’язково працювати, як робочій худобі. Тобі достатньо пограбувати отого багатого чоловіка. А не хочеш грішити, залишай свого господаря бідним чи прирікай його на рабську працю. Вибір за тобою». А ось ще приклад. «Твій господар, кажу я своєму Тілу, любить одну чарівну особу. Життя без неї не уявляє. Та на заваді твоєму щастю стоїть інша людина: і сильніша, і багатша, і талановитіша. Ти, і тільки ти, Тіло, можеш допомогти заздріснику стати щасливим, якщо вб’єш талановитішого. А не хочеш брати гріх на Душу, зречись своєї любові. Вибір за тобою». Зауваж, жодного разу я нічого Тілу не наказувала. Я просто ділилась з ним тими думками, що виникали скоріш не в мені, а в тих, відданих людям, Тілах.
-- Авжеж, тільки ділилась. А насправді? Та ти отак щоразу штовхаєш грішне Тіло на ще більші гріхи. Та ти… ти…


Добавить комментарий
Ваше имя:
Введите код:
Комментарий:

А сынов все несут...А ти думай... думай...А вже котра осінь
Афганская аллеяАфганский вальсАллея света
БальзамБежит рекаБелая сирень
Без названияБеззаперечна істинаБілі тумани
Білий танецьБуянБуян
Было счастьеБыть может, не желтые листьяЧаклунка
Час каміння збиратиЧас проб'єЧервоні сльози
Четверта заметільЧетвертая метельЧетвертая метель
Чи то доля?..Чи залишимось кріпаками?..Чорна помста
Чорні тюльпаниЧорний снігЧто рассказать тебе, родимый?..
Цикламенні доліЦінуймо вчасноЦветы и звёзды
Цвіт калиниДарунок від БогаДе моя родина?
Девочка, девушка, женщинаДіти наші, дітиДжерело кохання
До тебеДомашние музеиДорога до раю
ДругуДума про КобзаряДва крила душі моєї
Є, що тілом...ЭхоЕще одно слово
Есть только жизньФотографияФрески пам’яті
Гірка спадщинаГитара и яГлаза
Глазами простого украинцаГоды, годыГорицвет
Хіба я винен?..Химеры счастьяХобі
Хто кого врятував...Хто кого врятував...Хвилини мовчання
И только ночьюІду до ТарасаІстина
Из неизведанного мираЖеланиеЖелания
Життя втомилоЖорстоке милосердяК юбилею
Кажется, вчераКак будто-бы вчераКак солнце
КайфКазка про Добре Серце, Мудру Голову та ЯзикКазка про Добро і Зло
Казка про ДолюКазка про ДолюКазка про Душу і Тіло
Казка про Душу і ТілоКазка про Гріхи і ПрощенняКазка про Життя або Полюби Смерть свою
Казка про любов і ненавистьКазка про молодість і старістьКазка про Память та Безпамятство
Казка про Правду-Справедливість та КривдуКазка про РічкуКазка про річку
Казка про Розум, Пам’ять та Безпам’ятствоКазка про ЩастяКазка про Сонце, Землю та Місяць
Казка про Сонце, Землю та МісяцьКазка про совістьКінь і свиня (байка)
Коли прийде мій часКоли прийде остання митьКолись...
КолокольчикКури не винніКузьмине болото
Кузнецовський вальсКвіти посаджуКвіти запізнілі
Ласкаво запрошуємоЛебеді біліЛебідь, Рак і Щука (байка)
ЛекарстваЛинуть хмариЛисочка
Літа моїЛысочка (из книги "Преданные")Любимой
ЛюблюЛюдці і горобціМелодия одиночества(Из книги "Преданные")
Мелодия одиночества(Из книги "Преданные")Мелодія самотностіМене не в силі полюбити ти
Мені однаковоМертві бджолиМи для жінок... або гірка істина
Ми скоро підемоМіжсезонняМісто над стиром
Мне бы спеть о судьбеМоє полеМожет из сказки
МолитваМостыМой стих
Моїй земній зоріМужчины не плачутНа дереві, на дубочку
На побачення (Оповідання)На руинахНа свидание (из книги "Преданные")
На вечном постуНачало началНад обрієм
Над самотнім кленомНароде мійНас так мало осталось
Настане часНавчітьНе бойтесь, вас не потревожу
Не бросайте на ветер словаНе хлібом єдинимНе люблю
Не оставляй меня!Не пнусь ни в корифеї, ніНе про себе тільки
Не распрощатьсяНе сбывшееся завещаниеНе учите нас жить
Не забули б...Не забывайте!Негрибные дожди
НеизбывностьНелиньНемеркнущие звезды
Неньчин рушникНеньчина пісняНепрохана - некликана...
Неужели так мало осталосьНевідомістьНічна пригода
НікаНика из книги "Преданные"Ніка (Оповідання-реквієм)
Низький уклінО, человечки!..О, камни!..
О спорт, ти -- світ!Ода чаюОдній земній зорі
ОксанаОсь і друге крило...Осеніє
Отак живуОтцвела сиреньОй, не вмирай, клене
Ой, не втихає...ПамятьПамяті Євгена Журавського
Памяти сина ІгоряПерезарядивПетро - Голуб
Підкови щастяПісня про ДніпроПісня про Кривий Ріг
Піймати карасяПламя и пепелПлетью по сердцу
По ком это колокол?..По воле совестиПобачення з поліссям
ПочудилосьПодамся в артистиПодих незримої тіні
Подорож у життяПокаяниеПоліська легенда
ПолісяночкаПонад стиромПора, пора
ПорозумілисьПоследний подарокПосох
ПоспішаймоПостріли в себеПостріли в себе
Повідай, сину...ПраведникамПравнучці Олі на перші роковини
Превыше клятвыПро розумПроснись!
Прости за всёПростити не зможеРано списывать
Роки молодіРоман без продолженияРоса и солнце
Розумні дітиСе ля віСемейные альбомы
Серце матеріЩастяСхилилися верби
Сирота-тополяСкит и храмСлед
СловаСмутокСніг
Снова падают пистьяСобратьям по перуСолодкі сльози
СонСпадщинаСповідь
Стежка до серцяСударка и женаСвіте мій
Світе мій яснийСвята земляСын
Такая зимаТам брат брату не мститТатьянам
Тэдиум витэТеньТи – одна
Тисячоліття третьогоТолько бы вместеТретий тост
Троянда і шипшинаТроянди для ДіаниУ широкім полі
Уходит в прошлое войнаУкраїнці мої, українціУкраїнське село
Усім усіхВальс юностиВчора було літечко
Вечная юностьВелкам, о Евро!Вельможе
ВетерВетеранамВезе ж людям!
ВідпочиньВіє вітер в поліВийди, доню, у зоряну ніч
Вже котрий рік?..Владыки вечностиВогонь вогнем...
Восьмидесятые ХХ-го столетьяВот почему вздыхали горыВремена года
Все чаще слезыВсе попередуВсе простят
Высшая наградаЯ до вас повернусьЯ жить устал...
Я посилаю тобіЯ уйдуЯкось рано-раненько
За роки довгого життяЗа себяЗагадковий феномен
Загнанной лошадьюЗагублена красаЗакон для всіх
Законний господар або ж Ну й нахаба!ЗавистьЗайва краплина
Зеркало душиЗіркиЗнал я женщин
Золота рибкаЗоря моя вже впалаЗупиниться серце
Вы творческий человек?
У Вас есть собственные стихи или проза?
Вы имеете отношение к нашему городу - Кривому Рогу?
Мы будем рады абсолютно бесплатно опубликовать Ваше творчество в текущем разделе.
Для этого нужно просто написать нам.