Кривой Рог > Писатели и поэты > Челнокова Лидия Николаевна > Печать твого кохання (новела) | Писатели и поэты Кривого Рога - 1775.dp.ua
Ненаглядний веселковий цвіте, рідний мій, жаданий чоловіченьку! Провела тебе за поріг в липневу ранкову свіжість. Стою перед трюмо, розчісую волосся, занурюючи гребінець в золотаво-колоскові хвилі, звільняючи від бігуді пасмо за пасмом, які відразу пускаються в пластичний танок з повітряними струменями, що линуть від вентилятора, об’еднуючись з прохолодним протягом, який нестримно, рвучко, по-донжуанськи хвацько і самовпевнено улітає до кімнати через усі розчинені вікна і зваблює пахощами- парфумами заквітчаної липи-цілительки. Моє віддзеркалення пильнує, скеровує, корегує кожен рух розніжених рук, які щойно ти пестив і цілував, а вони скуйовджували, намотували на пальці гарні, цупкі чорняві кучері твоєї густої чуприни. Розглядаю в дзеркалі розчервонілі припухлі, заціловані тобою губи в ореолі коричневої тоненької смужки-знаку від жагучих довгих поцілунків. Тюбиком коралової помади окреслюю злегка випнутий назустріч йому бантик верхньої губи, затим зафарбовую кількома штрихами напружено-тремтливу нижню губу. Лебединим пухом з пудрениці, який приємно лоскоче шкіру обличчя, припудрюю лоб, обрамлений шовком укладеного в зачіску волосся, щоки, повіки, аби не спурхнули з лиця мого даровані тобою поцілунки, а зберігалися під легким серпанком пахучої пудри. Крізь нього проступає, як я не запудрюю, ореол-смужка навколо губ. Я не гніваюсь за цю позначку на тебе. Хіба ж може вона зіпсувати красу обличчя, одухотвореного твоєю любов’ю, розквітлою, немов трояндовий цвіт?! Зачудовано дивлюся-надивляюся на милу смужечку навколо губів - печать твого кохання, яку понесу на собі з тихою щемливою радістю в скарбниці бережливого серця. Під серцем заворушилось наше дитя. Наморочиться голова. Ось-ось знепритомнію. Боже! Яка висока солодка мить! Уперше в житті я відчула перший порух своєї першої дитини. Яким спалахом почуттів відгукнулось вражене серце, свідомість, усе моє тіло кожним нервом, кожною клітинкою! Як трепетно торжествує душа! Я відчула незнане досі почуття материнства, яке ні збагнути до найпотаємнішої глибини, ні висловити словами. Очі мої по вінця сповнені світлої ніжності, замрії, закоханості і чекання жаданої зустрічі в надвечір’ї, коли ти знову обіймеш мене міцно-міцно, і я теж обійму тебе як найміцніше, притулюся усім спраглим єством і буду слухати, як прискорено б’ється твоє серце в унісон з моїм. Я скажу тобі: "Любий, сьогодні уперше заворушилось наше дитя!" Ти спитаєш: "Син?" Я скажу: "Донечка.". Ти поцілуєш ніжно, ніжно і примирливо промовиш: "Буде у нас і син і донечка!" Огорнуті спільною райдужною надією, щасливо заворожені, полинемо у всесвіті, у часі мерехтливим сузір’ям, осяваючи довкілля променями любові.

09.07.2002


Добавить комментарий
Ваше имя:
Введите код:
Комментарий:

Вы творческий человек?
У Вас есть собственные стихи или проза?
Вы имеете отношение к нашему городу - Кривому Рогу?
Мы будем рады абсолютно бесплатно опубликовать Ваше творчество в текущем разделе.
Для этого нужно просто написать нам.