Кривой Рог > Писатели и поэты > Богун (Найденко) Іван Володимирович > Криворізькі гори | Писатели и поэты Кривого Рога - 1775.dp.ua
Коли я дивлюсь на засніжені гори –
Таке відчуття, що здіймаюсь у небо:
З легкістю крил розправляються руки,
Підсилені спраглими льоту очима,
Ноги пружні набирають розгону,
Вклякнувши віссю земною на місці...
Рветься душа у замріяний простір,
Прагнучи зовсім звідтіль не вертатись.
Розум збентежений сонце шукає,
Вчора заблукле між піками сосен,
В ньому, таємному, – старшого брата,
Що поведе до світання за руку,
Вчитиме вічні віки рахувати,
Пензлями вітру хмарки фарбувати,
Кожній сніжинці осанни співати,
Зорями вись полонин засівати...

Радо вбираю життєву науку!
Правда, є прикра одна особливість:
Дуже далеко живу від Карпат я!..
З цього, проте, і не надто сумую,
Маючи близько гірничі відвали.

Обрію снів біло-сині опори
Зрію щомиті – засніжені гори
(їх Криворізькими всім називаю:
хай – географії зовсім не знаю!).
Погляд зворожують пласкі вершини,
Кличуть азарту вдихнути в свідомість,
Місто моє освятить висотою,
Ягід промерзлих зібрать з горобини...

В ній, у свідомості, казкою тою
Склалось довічно нев’януче кредо:
Кожної ночі плекати високість,
Кожного ранку вклонятися Сонцю,
Вдень – сто рядочків – у Всесвіту повість...
Кожної миті –
здійматись до неба!


Добавить комментарий
Ваше имя:
Введите код:
Комментарий:

Вы творческий человек?
У Вас есть собственные стихи или проза?
Вы имеете отношение к нашему городу - Кривому Рогу?
Мы будем рады абсолютно бесплатно опубликовать Ваше творчество в текущем разделе.
Для этого нужно просто написать нам.